Крістіна і Саша читають вірш-переможець конкурсу " Їх іменами названі вулиці міста".

 Миттєвості з наших уроків

Репери Єгор та Микита ось так представляють творіння дівчаток.

У нас радісна НОВИНА!!! Мої дівчатка перемогли на конкурсі поетичних творів " Їх іменами названі вулиці міста". Данчул Крістіна та Шишова Саша вирішили написати роботу на районний конкурс. Не довго думали, обрали нову вулицю, переіменовану точніше, Павла Глазового. Ім'я нам добре знайоме, у 6 класі вивчали гуморески, літературну вітальню проводили. дуже цікаві інсценізації підготували діти. А ще й Анна Гаврилівна мешкає на вулиці Павла Глазового!
       Вирішили писати у стилі РЕП. Вийшло непогано. Журі оцінило старання дівчаток-І місце посіли. ВІТАЮ! Молодці!!

Данчул Крістіна, Шишова Олександра

                                                          Учениці 7-б класу, КЗШ №122

Вулиця імені славетного гумориста

Павло Глазовий – письменник відомий,

Його гуморески усім нам знайомі.

Перелив у слово радість, яку в душі  своїй беріг.

І цим навіки він прославив залізорудний Кривий Ріг.

Могутня зброя - слово  гумориста,

На честь нього названо вулицю  міста.

Це  була дуже могутня натура,

Подобалась міста нашого культура.

Всім серцем відчув він проблеми  й болі,

Крім того, був Патріотом Української долі.

Він так любив веселий сміх,

Здоровий сміх, що гріє всіх!

Заслужив непідробну любов простого народу,

Отримав від цього колосальну насолоду,

          У наших сім’ях його поважають,

Багато читають, дотепи сприймають.

Як добре, що вирішили вшанувати гумориста

          і назвали його іменем вулицю нашого міста.

Сьогодні виповнюється 88 років СОВІСТІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ- ЛІНІ КОСТЕНКО.
Неможливо передати словами настільки ця ЛЮДИНА- ВЕЛИКА. А ми починали знайомство із Ліною Костенко із невеличких за розміром , але таких цікавих і зрозумілих дітям поезій
" Крила", "Кольорові миші". Особливо "миші" за живе зачепили. Листи дітлахів до Анни і сусіда вразили своєю щирістю. "Ваше життя таке сіре. Ви навіть боїтеся його розмалювати. Дівчинка могла б допомогти Вам, а Ви пішли її судити. Отака віддяка?" (Настя Г.) "Нехай твої миші розлетяться по всьому світу, і тоді в кожній оселі буде трішечки щастя й веселощів"(із діалогу з Анною від Сергія К.)

Переможі конкурсу читців" Крила"

Це наша Анна-Вікторія, яка виготовила кольорових мишок

інсценування вірша Ліни Костенко " Доля"

Сьогодні знову лежить сніг по коліно. погода схожа на ту, коли було Різдво у гоголівських "Вечорах на хуторі близь Диканьки". Поринула у спогади. Ось так ми зустрічали Маланку!

Хочу поділитися своєю статтею, яка незабаром буде надрукована у "Віснику" Черкаського університету .

 

РАДІСТЬ УСПІХУ УЧНЯ – СТРАТЕГІЯ ТЕХНОЛОГІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В СУЧАСНІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Анотація. У статті розкриваються основні положення забезпечення радості успіху в навчанні засобами технологізації освітнього процесу, розглядаються інноваційні технології; форми і методи, які забезпечують психологічний комфорт, сприятливу емоційну  атмосферу, захищають право учня бути самим собою, на вираження власної особистості у навчанні, конкретизується сутність кожного методу для організації інтерактивного навчання і умови ефективної реалізації «Програми якості освіти», виявлення вузьких місць у практиці сучасної школи і засобів їх подолання в навчальному процесі.

Ключові слова: технологізація, навчання радістю успіху, технологія інтерактивного навчання, «ситуація радості успіху», технологічні прийоми і  способи навчання.

Аннотация. В статье раскрываются основные положения обеспечения радости успеха в обучении средствами технологизации образовательного процесса, рассматриваются инновационные технологии, формы и методы, которые обеспечивают психологический комфорт, благоприятную эмоциональную атмосферу, защищают право ученика быть самим собою, на выражение собственной личности в обучении, конкретизуется сущность каждого метода организации интерактивного обучения и условия реализации «Программы качества образования», выявление узких мест в практике современной школы и средств их преодоления в учебном процессе.

Ключевые слова: технологизация, обучение радостью успеха, технология интерактивного обучения, «ситуация радости успеха», технологические приемы и способы обучения

Постановка проблеми і обгрунтування її актуальності. Соціальні зміни, які проходять в суспільстві, обумовлюють пошук шляхів демократизації освітнього процесу в сучасній школі як засобу захисту прав особистості учнів, повірити у себе як успішну людину, здатну на адаптацію в суспільстві і творчу діяльність, подальше самовдосконалення. Одне з головних завдань педагогічної діяльності вчителя полягає в тому, щоб створити в процесі навчання сприятливі умови, які б давали змогу кожному учневі досягти бажаних результатів. Учитель має так будувати навчальний процес, щоб дати учням можливість пережити радість успіху, повірити в себе і свої можливості творчо і успішно діяти. Навчання радістю пізнання – процес, завдяки якому вчитель відкриває дітям шлях до пізнання невідомого, приводить до успішного результату.

Аналіз наукової літератури і практиці школи свідчить про необхідність системної роботи, спрямованої на облік сучасних вимог до освіти, використання усіх можливостей шкільного навчання і виховання до підготовки її вихованців до успішного життя і творчої діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ця проблема не нова. Усі часи вона була предметом уваги вчених. Ще Я. Коменський, Дж. Локк, Ж. Руссо, А. Дистервег місію вчителя і школи бачили у розвитку природних сил учнів, захисту їх прав на успіх, бути самим собою, свободи дій і гуманного відношення до них з боку вчителя і суспільства. Г. Сковорода стверджував, що людина приходить на Землю, щоб бути щасливою. Л. Толстой, К. Ушинський, А. Макаренко щастя людини пов’язували з розвитком можливостей і здібностей засобами виховання, вільного від шаблонів, рецептури і догм.

Більш, ніж через століття, В. Сухомлинський обгрунтовує проблему виховання щасливої і успішної людини, створюючи  школу радості. Мистецтво вчителя, він бачив  в тому, щоб пробудити в серцях і умах учнів інтелектуальні почуття радощі, а успіх у навчанні, інтерес, творчість, краса розглядав як основу щасливого життя людини. [5, с.198].

Ці думки вчених актуальні й сьогодні не тільки в теоретичних пошуках, а і у практиці учителів сучасної школи. Проблема є в тому, щоб з обліком змін, які пройшли в суспільстві, створити нову школу, здатну успішно виконати соціальне замовлення на підготовку успішної і щасливої людини.

Мета статті - розкриття шляхів технологізації навчального процесу на принципах радості успіху учнів в сучасній школі й досвіду учителів загальноосвітніх шкіл у використанні інноваційних технологій, побудованих на принципах успішного навчання.

Основний зміст. Ускладнення вимог суспільства до сучасної освіти обумовило необхідність реформування сучасної загальноосвітньої школи. Особливо велике значення має використання і створення таких умов, які забезпечили б можливості школи і вчителю у підготовці учнів до гідного життя, досягнення ними власного щастя й успіху, можливості приносити щастя іншим людям; стимулювати їхнє бажання розкривати внутрішні сили особистості, здібності і здатність змінювати своє життя на демократичних принципах.

Рішення цих задач обумовлює необхідність технологізації навчання в сучасній загальноосвітній школі, щоб мета захопила учня, щоб, витрачаючи фізичні та моральні сили, він отримував моральне задоволення від процесу пізнання. Технологізація навчання охоплює великі можливості для подолання байдужості до знань, небажання оволодіти ними, стимулювання розвитку пізнавальних інтересів і потреб, позитивної мотивації учіння.

Технологізація навчального процесу – це вибір учителем оптимального шляху вибудови власної освітньої системи, побудованої на принципах педагогічної взаємодії його з учнями, гармонізації інтелектуального і емоційного факторів у змісті навчання, опору на суб’єктний досвід учня [3, с.51].

Технологізація як сучасна освітня парадигма об’єднує різні види навчання (контекстне, евристичне, інтерактивне, діалогічне тощо) і реалізується за допомогою різноманітних технологій. У нашому досвіді ми виходили з того, щоб учні співпереживали на уроці, наснажувалися співучастю пізнання, самостійним яскравим, оригінальним висловлюванням думки, пошуком цікавих, раніше не помічених деталей твору, роздумами над власною поведінкою, щоб кожен відчув насолоду відкриття світу прекрасного і власної душі.

Для вирішення цього завдання ми використовували технологію інтерактивного навчання.

Інтерактивне навчання забезпечує умови, в яких усі учні, залучаються в навчальний процес, їм надається право рефлектувати з приводу того, що вони знають, думають. Кожен робить індивідуальний внесок у навчальний процес, відбувається обмін думками, ідеями, знаннями, способами діяльності. Відбувається це в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дає змогу не тільки здобувати нові знання, а й розвивати пізнавальну діяльність, співробітництво, віру у власні сили і здібності, почуття радості успіху навчання. Інтерактивна діяльність на уроці веде до розвитку діалогічного спілкування, спільного розв'язання загальних, проте важливих для кожного учасника  завдань.

Інтерактивний - значить здатний взаємодіяти або перебувати в режимі бесіди, діалогу(наприклад, з художнім текстом, уявним автором, героєм твору, критиком, товаришем, вчителем).

Використання даної технології обумовлює дотримання таких правил: до роботи залучаються всі учасники уроку(через індивідуальні завдання, письмові роботи з наступним обговоренням їх, складання схем у зошитах, на дошці, ілюстрування думок, підбір цитат і т.п.). Поступово учні набувають досвід спеціальної психологічної підготовки(зникає самообмеженість, скутість, боязливість) засобами виконання індивідуальних завдань або організації роботи в малих групах. При цьому обов'язковим є емоційний настрій класу. Не обійтися в учительському житті без навчальної системи, яка носить назву сугестопедична (за Г. Лозановим.). "Сугестопедія" - це навіювання. Важливим у цій системі є не зовнішня поведінка учня, коли він тримається напружено і концентрує увагу, а його внутрішня настроєність на навчання. Наприклад, на уроках літератури, коли читається лірика, учень сприймає її почуттями. У старших класах на уроках вивчення інтимної лірики Івана Франка, Василя Симоненка, Ліни Костенко створюється така атмосфера, коли старшокласники заглиблюються у почуттєвий фон поетичних творів, прагнуть сприйняти красу слова, співставляти свої почуття із висловленими авторами. Під час таких уроків обов'язково звучить класична музика, відбувається перегляд творів живопису, що сприяє розвиткові естетичних смаків.

Радісно й ненапружено учні беруть участь в імпровізованих інсценуваннях, розгадують кросворди, ілюструють прочитані твори, пишуть літературні етюди, фантазують про майбутню долю персонажів, читають за ролями й напам'ять( ті, хто любить бути в центрі уваги). Літературознавчий аналіз тексту, який проводиться на уроках, розпочинаю з бесіди про те, що несвідомо виникло при першому прочитанні: жаль чи ніжність, мрія про щастя, відчуття провини, обурення жорстокістю людей, прагнення жити й кохати.

Учні відповідають, розкривають свої душі, якщо на уроці створено атмосферу довіри, природності, невимушеності, легкої приємної бесіди.

Засобами літератури ми навчаємо, засобами літератури - виховуємо. Цей процес нерозривний. В учнів відбуваються зміни"в раціональній, почуттєвій і вольовій сферах під впливом узагальненого образу українця, українського національного ідеалу, сформованих у результаті проникнення школяра в духовний світ письменника і образу-персонажа", - стверджує А. Фасоля [ 1,с. 22].

Відбувається формування духовного світу особистості на уроках літератури. Концепція громадянського виховання ставить перед учителем дуже складні й серйозні завдання, особливо велика відповідальність лягає на вчителя - словесника. Адже мета вивчення української літератури у школі - це , перш за все, формування особистості українського патріота, сина народу, громадянина.

В основі викладання літератури покладена схема, запропонована автором А. Фасолею у статті "Формування духовного світу школяра засобами літератури"[1, с. 24]. Але, звичайно, в залежності від конкретного класу, умов, подій, які відбувалися вчора чи сталися сьогодні, вноcяться корективи, доповнення.

Учні, навчаючись у старших класах, отримують теоретичні знання про поняття: духовний світ, національна свідомість, національний ідеал, ментальність, духовний світ особистості. Учні вчаться на прикладі життєвого шляху письменника та його героїв розумітися на цих поняттях, розуміти, що ці якості слугують основою їхнього успіху в самостійному житті і діяльності.

Вивчаючи біографію письменника, учні не складають хронологічну таблицю дат та подій, а роблять спробу сконструювати "особу письменника" – мету його життя, ідеали, риси характеру , розглянути оточення, хто ж мав вплив на формування його особистості. Так, народжуються імена Сонцепоклонник -Михайло Коцюбинський; Державник- Євген Маланюк; Романтик революції'- Микола Хвильовий; Ломикамінь - Леся Українка; Будівничий - Іван Багряний і т.п.

Ніколи не переказують на уроках учні біографію письменника, а розв'язують проблемні питання, читають листи, щоденники, спогади сучасників. Із уроку в урок повторюються проголошені проблеми, але щоразу в іншому ракурсі. Учні "заново відкривають" (А. Лєсохіна.) для себе такі поняття, як честь, гідність, обов'язок, самоповага, патріотизм, щастя, смисл життя. Вивчаючи художні твори, прокладаючи стежинки до розуміння сутності героя, учні завжди розмірковують усно або на письмі через міні-твори, відповіді на проблемні запитання.

Духовний світ учня - дуже тонкий світ. Не можна висвітлити лампою із середини душу людини, не завжди вона розкриється. Не кожен може сказати в класі те, що думає. Наприклад, Сашко Ш. впевнено заявив, що виживати повинен той, хто сильніший. Зумів пробитися сходинками кар'єри через чужі голови, от і добре. У класі обговорювався образ кар'єриста за романом О.Гончара "Собор". Розгорілась справжня дискусія. Байдужих майже не залишилося. Однозначної відповіді учні не шукали, а пропонували свої погляди, прагнучи відповісти на питання: "Чому бідно живуть українці, адже народ роботящий, вартий кращого?" Учитель переконаний, що тільки щирість, віра в майбутнє учнівської молоді, в їхні здібності, успіх життєвий і професійний дасть плоди навчання.

У практиці широко використовувалася технологія навчання радості успіхом. Педагогіка радості, навчання успіхом теоретично обгрунтовано у працях А. Бєлкіна[2].  Ми виходили з того, що переживання ситуації радості успіху неодноразово відкриває приховані можливості особистості, реалізує її духовні сили, дозволяє кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили. Задача вчителя є в тому, щоб допомогти особистості учня зростати в успіху; відчути радість від здолання труднощів; дати зрозуміти, що в житті скрізь необхідно докладати зусиль для досягнення бажаних результатів.

У нашій практиці використовувалися технологічні прийоми створення ситуації радості успіху. Найчастіше на уроках доводиться використовувати такі з них:"Обмін ролями". Всім учня надається можливість обрати собі "свій" урок. Стати вчителем. Набрати собі групу товаришів на допомогу. Звичайно, вчителеві легше цей урок провести самому. Але палаючі від задоволення очі - це нагорода. Особливо запам'ятався урок за творчістю І. Франка, збірка "Зів'яле листа" 10 клас. Таня Ж., Таня Т. так прагли залучити учнів до роботи, так прочитали поезії, щоб торкнутися душевних струн товаришів, що успіх їхній урок мав неабиякий. У такій ролі за рік побували майже всі учні. Тільки одні були лідерами, а інші - виконавцями, але відповідальність від того не зменшувалася.

Серед прийомів, стимулюючих ситуацію радості успіху, використовувалися прийоми: "емоційне поглажування", який дозволяв кожному учню вселити віру в себе; "анонсування"'- це обговорення з учнем, що йому потрібно буде зробити, створення психологічної установки на можливий успіх; індивідуальні завдання , які учні на кожному уроці обирають собі самі за бажанням, тому й анонсуємо їхній успіх на наступному уроці; "стеж за нами ", «емоційний сплеск", "зараження", "невтручання", "холодний душ" та ін. До одного й того ж самого учня сьогодні використовується "емоційне поглажування", а завтра вже "холодний душ", бо все тече, все змінюється.  Незмінною залишається формула учительської праці Учитель+Учні+Батьки -УСПІХ=Радість учня+Радість батьків.

Яка величезна відповідальність перед вчителем, який працює у старших класах! Адже - це Школа Духовності для наших учнів. Справді, бездуховність тепер на кожному кроці. У суспільстві спостерігається ситуація, коли людина, зростаючи розумово, інтелектуально, втрачає інші цінності - гідність, людяність, доброзичливість, а духовність витісняється корисливістю. У школі вчитель повинен навчити молодь жити. Від праці вчителя великою мірою залежить, в якому напрямі змінюватиметься людина, таким буде її майбутнє.

Пропоную декілька замальовок із уроків у старших класах.

Ескіз 1. Учні писали навчальний диктант. А в ньому така фраза:  "Перебороти інстинкти зла, що накопичені роками в людях, може школа при дійсній зацікавленості та допомозі влади". І виникла дискусія з цієї проблеми, а ще учні написали твори - роздуми "Як перебороти інстинкти зла." Цікаві думки висловлені в творах. А особливо цікаві тим, що висловили їх ті, хто завтра ввійде в доросле життя і поповнить армію або Зла, або Добра. Найстрашніше, що не всі роботи були оптимістичними. Є вже зневірені: зло перемагає сьогодні і чи вдасться його побороти. Але були й такі: "Я вірю, що на Землі ще залишились такі люди, вони живуть серед нас, в них ще живе добро, вони хочуть, щоб на Землю повернулось світло добра... Добрі люди, мов ліхтарики, будуть світити у темряві, відганяючи її у безкрайність космосу, рятуючи своїх нащадків від нищівної сили зла"(Вікторія Новикова, 11-в).

Рецепти боротьби з інстинктами зла були різні: батьки, школа, влада спроможні це зробити. А були й такі відповіді: "Хочеш змінити світ — зміни себе."

Ескіз 2. Школа Духовності... Доводиться бачити в своїх учнях занепадницькі настрої: все одно нічого не змінити, без грошей не вступити до вузу, справжнього кохання немає, всі люди злі й егоїстичні, всі чоловіки (жінки) невірні, їх цікавлять тільки гроші, шлюб тільки за рахунком і т.п. Інший бік проблеми: у мене нічого не вийде, я все одно зроблю погано, я не знаю, як почати, що писати в творі, я не зможу так сказати, як ви хотіли б почути, як бути вчителем, краще у монастир відразу. Що - це? Чи не наших рук справа? Колеги! Часто хочеться вигукнути: «Не виливайте на дітей свої проблеми. Звільніть місце, яке вам не належить. Памятайте: "Доки ми не задоволені життям, воно минає". Ці ж слова ми часто повторюємо з учнями.

Як же підтримувати у частини своїх вихованців дух бадьорості, оптимізму, впевненості у своїх силах?

На кожному кроці ми сьогодні чуємо про необхідність особистісно-зорієнтованого підходу до дитини, який реалізується через використання інтерактивних технологій, які спрямовані на розуміння дитини, на розкриття кожної індивідуальності. Оволодіваючи цими технологіями, учні набувають досвід успішної діяльності, розуміють значущість навчання радості успіху в своєму особистісному зростанні, віри у власні здібності і здатності до щасливого і успішного життя в майбутньому.

Найвищою оцінкою діяльності вчителя, є не нагороди й звання, а вдячність самих учнів, які стали на ноги, знайшли себе, своє місце в житті. Ми листуємося з учнями, а в листах на питання: Чи те я роблю як вчитель? мають місце відповіді: „ ... спасибі Вам за те, що Ви поважаєте думку кожної людини... Ви даєте можливість учню повірити у свої сили... Спасибі Вам за те, що Ви є!" (Маша С.); „Я запам'ятаю Вас на усе життя як гарного вчителя, як гарну людину, яка ввела мене у світ чарівної української мови... , дала можливість говорити те, що я думаю. Людину, яка допомогла зрозуміти незрозуміле" (Неля Г.); „Я дякую Вам за те, що навчили нас любити рідну мову, шанувати її, за Ваші цікаві уроки, бо вони були найкращими." (Дарина Ц.); „Я Вам дуже вдячний за те, що Ви для нас зробили. За Ваші поради, любов, турботу, і за те, що від щирого серця хочете нас навчити. Ви робите найкращу справу у світі." (Роман Б.); „Вас поважають всі, тому що Ви Людина! Ви зрозуміли всіх нас, і ми Вас полюбили. На світі важко жити, та доля не зламала. Ви посміхнулись сонцю і Доля Вас прийняла!" (Руслана В.).

Висновок. Аналіз теоретичного і практичного досвіду дозволяє стверджувати, що навчання радості успіхом, використання інтерактивних технологій, побудованих на принципах педагогічної взаємодії вчителя й учнів у навчанні, гармонізації інтелекту і емоцій при засвоєнні предметного знання, вільний вибір прийомів і способів рішення навчальних проблем забезпечує кожному учню можливість повірити у себе, свої сили і здібності, набути досвід успішної діяльності.